(no subject)

Сміються в очі, які ж милі,
Щебечуть, мов оті пташки.
Насправді ж є гнилі й нещирі,
Лиш зняти зверху всі вершки.
Нутро противне й підле там,
Лиш мріють про твою невдачу,
А в середині - підлий хам,
Який добра в житті не бачив.
Обмити кістки, оббрехати...
О це талант! Оце вже діло!
Та треба вже і совість мати,
Невже самим не надоїло?
Побійтесь Бога, люди милі,
В житті, мов бумеранг, усе,
Брехня, обмова, заздрість, підлість
До вас ще втричі поверне.